Historia est magistra vitaе 

Сайт вчителя історії та правознавства Приморського регіонального українсько-болгарського багатопрофільного ліцею Димова К.С. Повний курс підготовки до ЗНО та ДПА з історії України
Меню сайту
Наше опитування
Якими матеріалами сайту ви користуєтесь?
Всього відповідей: 42
Афоризм
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика
Кто сегодня был?
Димов Костянтин Савелійович - «На Урок»

ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ РОБОТИ НА УРОЦІ


Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

   Історичний факт – першоцеглинка  Історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
 Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
 Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
 Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
1) коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
2) де вони проходили;
3) за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
4) який розвиток вони отримали надалі;
5) яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
6) яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
7) який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
8) випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
9) які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)

    1. коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
    2. на який період історії людства вони припадають;
    3. як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
    4. як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
    5. складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

    Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

    1. правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
    2. запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
    3. навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
    4. зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
    5. працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
    6. на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

    Схема аналізу історичного документу

        Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника). Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
    1. Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
    2. Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
    3. Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
    4. Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
    5. Якими мотивами керувався автор документу?
    6. Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

    Схема характеристики історичної особи(складання історичного портрету)

    1. Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
    2. Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
    3. Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
    4. Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
    5. У чому значення діяльності цієї особистості.
    6. Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

     Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

    1. читання мовчки або вголос;
    2. виписування дат;
    3. складання хронологічних таблиць;
    4. робота з термінами, географічними назвами, висновками;
    5. виписування імен історичних персоналій;
    6. відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
    7. формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
    8. складання плану чи тез.

    Складання плану

    1. Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.
    2. Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
    3. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
    4. 3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
    5. Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
    6. Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
    7. 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
    8. Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
    Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

    Конспектування

        Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

    1. Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
    2. Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
    3. Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
    4. Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
    5. Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

    Узагальнення

        Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
    1. Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
    2. Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
    3. Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
    4. Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.
    5. Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

    Порівняння

      Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:
    1. засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
    2. виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
    3. чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
    4. порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;
    5. стисле узагальнення та його запис.
                Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.

    Пошук
    Календар
    «  Грудень 2024  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031
    Архів записів
    Друзі сайту
  1. Офіційьний блог
  2. Приморський ліцей
  3. РМЦ
  4. відділ освіти
  5. МОН України
  6. Верховна Рада України
  7. Центр ЗНО
  8. болгарское общество
  9. Цицерон

    Вхід на сайт

    Електронні підручники


    Електронна шкільна бібліотека

     

    Український козацький портал





    Сайт вчителя історії Димова К.С.
    СЬОГОДНІ В ІСТОРІЇ
    Українська правда
    Історична правда
    ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ

    ІЗБОРНИК
     litopys.org.ua

    Електронна бібліотека з історії України та всесвітньої історії