Тема 3. Русь-Україна (Київська держава)

ЗМІСТ

• Розселення східнослов’янських племінних союзів (поляни, сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хорвати), волиняни (дуліби, бужани), древляни).
• Назва «Русь». Руська земля. Утворення Русі-України (Київської держави).
• Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність перших київських князів. Державотворення кінця X - середини XI ст.
• Запровадження християнства як державної релігії.
• «Руська правда».
• Правління наступників Ярослава Мудрого.
• Русь- Україна (Київська держава) в першій третині XII ст.
• Боротьба з половецькою загрозою. Роздробленість Русі-України (Київської держави).
• Суспільно- політичне та господарське життя. Культура й духовність.

Результати навчально-пізнавальної діяльності учня

Учень/учениця знає:

• • дати подій: 860 р. - похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Русі з Візантією; 907, 911, 941, 944 рр.- походи князів на Константинополь; 882 р. - об’єднання північних та південних руських земель Олегом; 988 р. - запровадження християнства як державної релігії; 1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в м. Київ; 1036 р.- розгром печенігів князем Ярославом Мудрим; 1097 р. - Любецький з’їзд (снем) князів; 1113р.- укладення «Повісті минулих літ»; початок правління Володимира Мономаха в м. Київ; 1187 р.- перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах, створення «Слова о полку Ігоревім»;
• персоналії: Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославовичів, Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, Ярослава Осмомисла, митрополита Іларіона, Антонія Печерського, іконописця Алімпія, літописця Нестора;
• значення понять і термінів: «племінний союз», «князь», «полюддя», «язичництво», «християнство», «шлюбна дипломатія», «роздробленість», «віче», «вотчинне землеволодіння», «умовне землеволодіння», «боярин», «смерд», «ізгой», -«закуп», «рядович», «холоп», «ікона», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра», «билина», «літопис»;
• історично-культурні пам’ятки: Софійський собор у м. Київ- перша половина XI ст., сучасний вигляд; Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів - 1036 р., сучасний вигляд; Успенський собор Києво-Печерської лаври- 1073-1078 рр., сучасний вигляд; Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в м. Київ - 1108-1113 рр., сучасний вигляд; П’ятницька церква в м. Чернігів - кінець XII - початок XIII ст.; Вишгородська ікона Богородиці; Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими; мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в м. Київ - перша половина XI ст.; мініатюра «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія - 1056-1057 рр.; мініатюра «Родина князя Святослава Ярославовича» з «Ізборника» - 1073 р.
• Учень/учениця уміє:
• встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;
• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;
• розпізнавати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII - IX ст., шлях «із варягів у греки», походи князів на Константинополь, походи князя Святослава, територіальні межі Русі-України (Київської держави) за Олега та Ярослава Мудрого; Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівства за доби роздробленості (XII ст.);
• характеризувати етапи політичного розвитку, особливості соціального і господарського жиггя Київської держави (Русі-України); розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького і Волинського князівств за доби роздробленості; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;
• пояснювати наслідки та значення внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів, Любецького з’їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Русі-України (Київської держави);
• визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії;
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
• візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.
•